«Спробуйте бути хоча б трохи добрішими — і ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок», – сказав Конфуцій.

Що я вважаю добром? Добро — це коли допомагають один одному в справах, піклуються про старих. Робити добро зовсім не важко. Добра людина є турботливою та уважною. Вона ніколи не буває злою і жадібною, адже робить тільки хороші вчинки: допомагає іншим, навіть може проявити до них співчуття.

Зробити добру справу — це може означати добре попрацювати. Наприклад, раніше всі школярі восени виходили на громадські роботи. Колгоспники просили школярів надати допомогу в збиранні врожаю. Вся школа з задоволенням цим займалася. Дівчата й хлопці не боялися важкої роботи. Вони копали картоплю, збирали помідори. На полях дзвенів дитячий сміх, і звучали пісні. Весь зібраний урожай радував око. Скільки було радості, коли якийсь клас ставав переможцем.

На жаль, зараз такою діяльністю не займаються. Але у нас багато справ, пов’язаних з добром. Ми щороку прибираємо територію біля школи, не забуваємо й про пам’ятники героям війни. Дуже часто відвідуємо дитячий садок. Театральний гурток показує казки малюкам. Ми ж, у свою чергу, готуємо роздатковий матеріал. Щоліта хлопці, відпрацьовуючи практику, озеленюють територію школи, навчальні кабінети. І багато інших справ ми виконуємо на благо суспільства.

Я вважаю, що доброта — це найкраща риса, притаманна людині. Добрих людей люблять і поважають. Якщо ти зробиш добро — воно до тебе й повернеться. Тому потрібно вчитися бути добрим з дитячих років.