Відповідь:

якщо буде трішки завелике, то можете скоротити:

1. Сергій Стеценко – один з головних героїв  пригодницької повісті Ярослава Стельмаха "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера», який займає у повісті одне з центральних місць.

2. Твір не містить опису героя, лише є згадка, коли дід Трохим подумав на Сергія, що то Митько, і зауважив, що той «погладшав трохи» і  «…волосся було русяве, а це потемніло». Відчувається, що Сергій фізично слабший від Митька. Митько говорить, що Сергій «Жодного разу підтягнутись не зміг», а коли друзі йшли до озера, то: «попереду весело вистрибував Митько, за ним із рядном і ковдрами човгав я».

3. Риси характеру та вчинки героя:  Сергій спокійний, відповідальний. Саме у нього був записни-чок з усіма батьківськими вказівками на час подорожі. Хлопець совісний, розважливий. Коли Ми-тько застав Сергія сплячого на посту, то йому стало дуже соромно: «Докори совісті люто вгризались у мою душу, шматували її на дрібні клаптики». Коли запальний Митько готовий був стрибнути у озеро, де пускав бульки невідомий звір, то Сергій стримав друга, зауваживши: «Назад! Ти що, збо-жеволів! Щоб під воду затягло?». Хлопець мрійливий, з філософським сприйняттям світу. Коли він сидів біля багаття вночі, то «… пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зарої-лись у голові: "Ну що я, — думалось мені, — у порівнянні хоча б із оцим деревом? Якась комаха! А в порівнянні з цілим лісом? Якийсь мікроб». Сергій  уважний, тонко відчуває інших. Йому з пер-ших слів не сподобався Василь Трош. «Мені кпини цього типа аж ніяк не сподобалися». Хлопець не пнеться поперед інших, а ще спокійно, інколи з гумором, сприймає лідерство Митька. Він «на льо-ту вловлює думку» Митька, стверджує, що «.. головний у нашій експедиції» Митько, часто зізнаєть-ся, що «я заперечувати не став», «я з ним погоджувався». З цього можна зробити висновок, що Сер-гій вірний і надійний друг. Особливо, якщо пригадати наступний епізод. Митько розпікав Сергія, за те що він заснув на посту, але й сам задрімав під час свого чергування. Сергій лише «..обережно вкрив товариша» ковдрою.

4. Мова героя: Сергій ввічливий, добрий. До діда Трохима він звертається «дідуню». У нього не настільки підвішений язик як У Митька, але він також може відповісти інколи досить різко.  Коли хлопці дізналися, що Василь їх обдурив, то Сергій лаявся: «Ах ти ж брахіцефал! Ах ти ж диплодок нещасний. То ти нас дурити здумав! Ану, Митю, давай-но виб'ємо йому бубни!»

5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Митько цінить надійність і вірність свого друга.    Його батьки  й інші родичі люблять хлопця, а бабуся Митька взагалі не розуміє, чому батьки нарі-кають на таких чудових дітей.

6. Додаткові художні відомості... під час читання повісті прослідковується як поступово змінюється Сергій. З домашнього і трішки боязкого хлопчика формується спокійний, вдумливий, розважли-вий, але відважний і надійний хлопець. Ці канікули подарували йому не лише цікаву пригоду, але й відчуття справжньої дружби, коли розумієш, що з таким товарише тобі всі дороги відкриті..

7. Автор позитивно ставиться до героя. Відчувається, що він вважає його хай і хлопчиськом, але досить відповідальним, відважним, справедливим.

8. Моє ставлення до героя. Мені подобається Сергій своєю надійністю, розсудливість, вмінням ви-рішувати проблеми  і знаходити компроміс.

Пояснення: