Коломийки – жанр української пісенної лірики, яка генетично і ритмомелодійно пов’язана з однойменним народним танцем. За деякими версіями назва К. походить від міста Коломия – адміністративного та культурного центру Гуцулыцини. К. мають свою традиційну жанрову структуру: дворядкову ізометричну строфу, кожен рядок якої складається з 14 складів, має малу цезуру після 4-го та велику після 8-го складів і закінчується парокситонною римою. Силабічна схема К. – (4+4+6)2. Така традиційна віршова структура називається коломийковим віршем. Коломийкову строфу можна записати як чотирирядкову, якщо шестискладове коліно виділити в самостійний рядок. У такому вигляді коломийковий вірш найбільш поширений у літературних творах. Коломийкова строфа має чітку ритмомелодійну симетрію, У ній часто наявне не тільки кінцеве суміжне римування, а й внутрішнє, яке його посилює у різних варіаціях і разом з алітераціями та асонансами надає звучанню граційної легкості і мелодійності. Часто якась тема об’єднує низку К. і в такий спосіб виходить “в’язанка”, “віночок”:
У коломийках розкривається світ краси, чистих, піднесених почуттів, дотепів, іронії, жартів — доброзичливих або й дошкульних, влучних спостережень побутового характеру, соціальних узагальнень. У задиристих рядках, що звучать на молодіжних гулянках, осуджується зарозумілість, лінощі, пихатість.Котра дівка напереді стоїть пишно вбрана,Не беріть ї, хлопці, в танець, най чекає пана!Дістається й парубкам, які, залицяючись до дівчат, шукають вигоди, багатого приданого, — "брали би по штири морги, хоч би й за сліпою". Ось яка дівчина подобається більшості парубків:Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча,Ото мені сподобалася дівчина робоча.У жартівливих коломийках порушувалися навіть гострі політичні теми:Сидить Сталін в комиші, Гітлер у болоті.Що робили куркулям — то роблять бідноті.
Answers & Comments
Ответ:
Коломийки – жанр української пісенної лірики, яка генетично і ритмомелодійно пов’язана з однойменним народним танцем. За деякими версіями назва К. походить від міста Коломия – адміністративного та культурного центру Гуцулыцини. К. мають свою традиційну жанрову структуру: дворядкову ізометричну строфу, кожен рядок якої складається з 14 складів, має малу цезуру після 4-го та велику після 8-го складів і закінчується парокситонною римою. Силабічна схема К. – (4+4+6)2. Така традиційна віршова структура називається коломийковим віршем. Коломийкову строфу можна записати як чотирирядкову, якщо шестискладове коліно виділити в самостійний рядок. У такому вигляді коломийковий вірш найбільш поширений у літературних творах. Коломийкова строфа має чітку ритмомелодійну симетрію, У ній часто наявне не тільки кінцеве суміжне римування, а й внутрішнє, яке його посилює у різних варіаціях і разом з алітераціями та асонансами надає звучанню граційної легкості і мелодійності. Часто якась тема об’єднує низку К. і в такий спосіб виходить “в’язанка”, “віночок”:
Verified answer
Ответ:
У коломийках розкривається світ краси, чистих, піднесених почуттів, дотепів, іронії, жартів — доброзичливих або й дошкульних, влучних спостережень побутового характеру, соціальних узагальнень. У задиристих рядках, що звучать на молодіжних гулянках, осуджується зарозумілість, лінощі, пихатість.Котра дівка напереді стоїть пишно вбрана,Не беріть ї, хлопці, в танець, най чекає пана!Дістається й парубкам, які, залицяючись до дівчат, шукають вигоди, багатого приданого, — "брали би по штири морги, хоч би й за сліпою". Ось яка дівчина подобається більшості парубків:Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча,Ото мені сподобалася дівчина робоча.У жартівливих коломийках порушувалися навіть гострі політичні теми:Сидить Сталін в комиші, Гітлер у болоті.Що робили куркулям — то роблять бідноті.
Объяснение: