Пояснення:Декларація прав людини і громадянина, прийнята 26 серпня 1789 року в рамках Французької Революції, дійсно має важливе значення для історії правової держави і прав людини. Можна вважати, що ця Декларація закладала основи правової держави з кількох причин:

Визнання прав і свобод громадян: Декларація встановлює, що права і свободи людини і громадянина є невід'ємними та непорушними. Це важливий принцип правової держави, який гарантує, що кожна особа має певні права, які держава повинна захищати.

Розділення влади: Декларація передбачає, що закони повинні бути прийняті загальною волею народу або його представників. Цей принцип вказує на важливість розділення влади між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади для запобігання тираниї.

Гарантія права на справедливий суд: Декларація передбачає право на справедливий суд і недоторканість особи, що означає, що кожна особа має право на справедливий судовий процес і не може бути безпідставно арештована або піддана тортурам.

Законність: Декларація підкреслює, що ніхто не може бути позбавлений своїх прав і свобод, крім випадків, передбачених законом. Це встановлює принцип законності, за яким дії влади повинні бути обгрунтованими і суворо обмеженими законом.

Отже, Декларація прав людини і громадянина фактично стала однією з перших документів, що заклавали основи правової держави і гарантували права та свободи громадян. Ця Декларація вплинула на подальший розвиток прав людини і стала важливим кроком у формуванні сучасних правових систем.