5. Складіть синхроністичну таблицю подій в Україні, Європі та світі у 1985—1991 рр. 6. За додатковою літературою визначте, які точки зору існують щодо процесів «перебудови» в Україні, та дайте їм оцінку. 7. Визначте і проаналізуйте основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства в 1985—1991 рр. Порівняйте процеси та явища суспільного життя в Україні та інших радянських республіках у цей період, визначте спільне й особливе. 8. Які політичні реформи були здійснені за роки «перебудови»? Охарактеризуйте їхні результати та наслідки. 9. Якими, на вашу думку, були основні причини розпаду СРСР й утворення незалежної України? Наведіть факти, що підтверджують вашу позицію. 10. Складіть розгорнутий план «Суверенізація УРСР. Проголошення незалежності України». 11. Автори дослідження «Історія України: неупереджений погляд» В. Петровський, Л. Радченко та В. Семененко вважають, що Україна здобула самостійність шляхом «оксамитової» антикомуністичної, демократичної революції. Якою є ваша оцінка щодо наведеної точки зору? Аргументуйте свою позицію. 12. Сучасний український політик та історик В. Литвин пише: «Між путчем найближчих соратників М. Горбачова й розпадом Радянського Союзу на 15 незалежних держав існував прямий і безпосередній зв’язок. Розпад випливав із путчу. Та це не означає, що його не сталося б, якби не відбулося путчу. Розпад імперії був неминучим, як природний катаклізм». Поясніть, як ви розумієте наведену думку. Чи поділяєте ви її? Обґрунтуйте свою точку зору
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
6. Процес перебудови в Україні був позначений як підтримкою, так і опозицією. Одні вважали його позитивним явищем, яке призведе до економічних і політичних реформ, інші - загрозою для єдності та суверенітету країни. На думку історика Марка фон Хаґена, українські лідери скористалися політичною свободою, створеною перебудовою, щоб вимагати більшої автономії і, зрештою, незалежності. Інші вчені, такі як Роман Шпорлюк, стверджують, що перебудова не була першопричиною незалежності України, а радше наслідком ширших історичних тенденцій.
7. Основними факторами та особливостями українського суспільства в період 1985-1991 років були економічна стагнація, політичні репресії, зростання націоналізму та заклики до більшої автономії та незалежності. Подібні тенденції були очевидні і в інших радянських республіках, але в Україні ситуація ускладнювалася ще й тим, що в ній проживала значна частина російськомовного населення. Чорнобильська катастрофа 1986 року ще більше посилила суспільне невдоволення і викрила недоліки радянської системи. Незважаючи на ці спільні риси, шлях України до незалежності був унікальним через її розмір, розташування та історичний досвід.
8. Політичні реформи, здійснені під час перебудови, включали запровадження багатомандатних виборів, більшу свободу преси та передачу деяких повноважень від центрального уряду до республік. Ці реформи мали неоднозначні результати, оскільки вони створили нові можливості для політичної участі та публічних дебатів, але водночас оголили приховану напруженість і розбіжності в радянському суспільстві. Зрештою, вони сприяли розпаду радянської системи і появі нових незалежних держав, у тому числі й України.
9. Розпад СРСР і утворення незалежної України стали результатом складного поєднання факторів, включаючи економічну стагнацію, політичні репресії, зростаючий націоналізм і нездатність радянської системи відповісти на ці виклики. Лідерство Михайла Горбачова та його спроби реформ, включаючи перебудову і гласність, мимоволі призвели до відкриття політичного простору і появи нових вимог щодо більшої автономії та незалежності. Остаточний розпад Радянського Союзу був прискорений невдалою спробою державного перевороту в серпні 1991 року, яка ще більше підірвала довіру суспільства до центральної влади і прискорила процес здобуття незалежності Україною та іншими республіками.
10. План дій щодо суверенітету Української РСР та Акт проголошення незалежності України: Вступ: Історичні передумови та контекст, що призвели до проголошення незалежності
Частина 1: Декларація про суверенітет Української РСР (1990)
Частина 2: Конституційний акт Української РСР (1990)
Частина 3: Акт проголошення незалежності України (1991)
Висновок: Наслідки та значення незалежності України для країни та регіону
11. Думка про те, що Україна здобула незалежність завдяки "оксамитовій" антикомуністичній, демократичній революції, є правильною інтерпретацією подій 1991 року. Цей погляд підкреслює роль низового активізму та народної мобілізації у здійсненні змін, а також важливість демократичних цінностей та опозиції до радянського режиму. Однак він також спрощує складні історичні фактори, які сприяли здобуттю Україною незалежності, включаючи економічний і політичний тиск, рішення керівництва та дії зовнішніх гравців, таких як США і Росія.
12. В. Литвина про те, що розпад СРСР був неминучим, як стихійне лихо, є слушною інтерпретацією подій 1991 року. Ця точка зору підкреслює глибоко вкорінені структурні проблеми радянської системи, включаючи економічну стагнацію, політичні репресії та націоналізм. Однак він також применшує роль окремих акторів і рішень, таких як невдала спроба державного перевороту і лідерство Михайла Горбачова. Зрештою, розпад СРСР був складною і багатогранною подією, яку не можна звести до однієї причини чи пояснення.